- розпал
- -у, ч.1) Дія за знач. розпалити, розпалювати.2) Стан найвищого напруження, найповніший вияв чого-небудь.3) Велике внутрішнє збудження, нервове піднесення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпал — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
вповні — (упо/вні), присл. 1) З наповненим посудом. 2) У самому розквіті, у розпалі. •• Мі/сяць упо/вні місяць у фазі найбільшої видимості. 3) рідко. Те саме, що цілком 1) … Український тлумачний словник
розпар — у, ч. 1) Дія за знач. розпарити, розпарювати та дія і стан за знач. розпаритися, розпарюватися. 2) рідко. Настій чого небудь на окропі. 3) Газувата речовина, що утворюється внаслідок розпарювання чого небудь. 4) діал. Розпал (у 2 … Український тлумачний словник
саме — I див. самий. II 1) присл.У цей час, у цей момент; якраз. || Незадовго перед чимсь; тільки що. || У розпалі. Саме вчас. 2) присл. Точно; прямо. 3) част. Уживається для вирізнення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки… … Український тлумачний словник
самий — I сам ий див. сам. II с амий а, е, займ. означ. 1) Уживається після вказ. займ. той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким , чим небудь або подібність до когось, чогось; б) незмінність… … Український тлумачний словник
спека — и, ж. 1) Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. 2) Гаряча літня пора; жара. •• У [са/му] спе/ку а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року,… … Український тлумачний словник
розпалка — кы, ж. Ол. Розпалювання, розпал, розпалення. Тоты тріскы будут добры на розпалку … Словник лемківскої говірки